Рутульський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рутульський район
Рутульский район
Герб
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1929
Населення (2014): 21 901
Площа: 2170 км²
Густота населення: 10 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Рутул
Кількість сільських поселень: 17
Влада

Рутульський район — муніципальний район в Дагестані, Росія.

Адміністративний центр — село Рутул.

Географія

[ред. | ред. код]

Рутульський Район розташований на південному заході Дагестану і межує з: Агульським, Ахтинским, Кулінським, Курахским, Лакським, Тляратинським і Чародинським районами республіки. Західна частина району межує з Азербайджаном протягом 110 кілометрів, де знаходяться чотири прикордонні застави[1]. Площа території — 2170 км². Координати: 41,654148 ° пн.ш. 47,157799 ° східної довготи У Рутульському районі знаходяться річки Самур, Кара-Самур, Ахтичай, Курдул, Шиназчай.

Районний центр с. Рутул відділений від найближчої залізничної станції Беліджі на 150 км, а від столиці Республіки м Махачкала на 280 км.

Історичні області Рутульського району

[ред. | ред. код]
  • Гал — територія, що включала Південний Дагестан, Північний Азербайджан і Східну Грузію. Також відома під назвою Кавказька Албанія і Аран.[2]

У XX столітті частина території Рутульського району була окупована Азербайджаном.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Постановою 4-ї сесії ДагЦІК від 22.11.1928 р з колишнього Лучекської ділянки Самурського округу утворений Рутульського кантон. Постановою ВЦВК від 3.06.1929 р кантон перетворений в район.

Рутульського район — це унікальний куточок Дагестану з багатющим історичним минулим, пам'ятками культури та архітектури. Територія району була в історичному минулому частиною Кавказької Албанії, що існувала ще до християнського літочислення. Після падіння Кавказької Албанії рутульці, цахури та інші народності створили свої державні утворення[4].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність

21 901 чоловік.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:[5]

Народ Чисельність,
осіб
Частка
від усього населення,%
Рутульці 13336 58,16 %
Цахури 5276 23,01 %
Лезгини 2138 9,32 %
Лакці 865 3,77 %
Аварці 623 2,71 %
Азербайджанці 359 1,56 %
Росіяни 32 0,13 %
Інші 30 0,13 %
Усього 22926 100,00 %

Економіка

[ред. | ред. код]

Для економіки району пріоритетними є тваринництво і землеробство. В районі діє декілька малих ГЕС: Шиназська ГЕС, Амсарська ГЕС, Магінська ГЕС, а також будується Рутульська ГЕС.[6]

У районі є два національних інформаційних органу, республіканські газети:

  • «МыхаӀбишды цӀинды хабарбыр» («Рутульські новини») — рутульською мовою.
  • «Нур» — цахурською мовою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Обґрунтований оптимізм рутульцями. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 16 березня 2015. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
  2. Про пам'ятник давньоруської літератури («Слово о полку Ігоревім»). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 16 березня 2015. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
  3. Unrepresented Nations and Peoples Organization. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 16 березня 2015.
  4. Значущі події в історії рутульського району. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 16 березня 2015. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
  5. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  6. Малі ГЕС Дагестану